| Швидкість інтернету |
|---|
 |
Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Угринівський НВК
Каталог статей
Як вчителі оцінили шпаргалки
 Ми
попросили викладачів шкіл і вузів оцінити види шпаргалок за
п’ятибальною шкалою (чим складніше виявити шпаргалку, тим вище бал) і
відповідно до результатів склали рейтинг. Читайте і не попадайтеся.
|
4 місце: наскальні написи (середній бал — 2,8)
Як
виглядає: варіацій багато, спільна ознака одна: маленькі, але дуже
цінні літери наносяться на будь-який, не призначений для цього предмет.
Наприклад, на підручник або методичний посібник (якщо це можна
використовувати на іспиті), на руку або ногу, на носову хустку, на
ручку, олівець, лінійку, комір светра (можна підглядати в шпаргалку,
відсовуючи комір і вдаючи, що грієшся). Є екзотичні варіанти —
наприклад, шпаргалка, приклеєна на чупа-чупс (в разі небезпеки можна
засунути її в рот).
Плюси
і мінуси: з одного боку, користуватися такою шпаргалкою дуже вже
нахабно (якщо попадетеся, то жорстокість покарання буде прямо
пропорційна вашій винахідливості). З іншої — нахабство і уява при
створенні «наскальних написів» вам тільки на руку: креативні можливості в
цій області надзвичайно широкі, і викладач може не здогадатися, де саме
у вас захована шпаргалка.
Оксана Олександрівна Тітова, викладач інформатики:
Кращий
спосіб — звичайна пластмасова лінійка! Признаюся чесно, лінійка
виручала мене кілька разів і в школі, і в університеті. Був ряд формул,
які ніяк не хотіли укладатися в мене в голові. А лінійка спокійно може
лежати на столі на будь-якій контрольній або іспиті. Шкода тільки, що
багато інформації на неї не помістити.
А взагалі, знаходячись уже
на вчительському місці, я відмітила, що людину, яка користується
шпаргалкою, легко можна визначити за специфічною поведінкою. Ви навіть і
не уявляєте, як це помітно! І лише людина із залізними нервами ніяк не
проявить себе в цій ситуації.
3 місце: технічні досягнення (середній бал — 3,3)
Як
виглядає: «красиво, багатофункціонально, дорого» — три епітети, якими
можна нагородити шпаргалки-гаджети. По-перше, це мобільний телефон і
його можливості (фотографування, Інтернет, ICQ, Bluetooth, файли у
форматі pdf, doc, xcl). По-друге, плеєри, що дозволяють зберігати
аудіоверсії лекцій, фотографії, тексти і навіть відео (правда, на іспиті
воно навряд чи стане в нагоді).
 Плюси
і мінуси: спектр відмовок («У мене там калькулятор!!!») широкий, а
ризик попастися відносно малий — частенько викладачі гірше знаються на
кишенькових девайсах, ніж учні. Але пам'ятайте: людина, обчіпляна
дротами, виглядає підозріло, а жорстокості екзаменатора, що зловив вас
на обмані, не буде меж.
Юрій Анатолієвич Гордєєв, зав. кафедрою теорії і практики журналістики:
Студентові
заборонено користуватися шпаргалками, і я їх про своє відношення до
списування попереджаю заздалегідь. На жаль, користуються все одно,
причому інколи з приголомшливою наївністю. За це я їх караю — найчастіше
виганяю і направляю на перездачу.
Якоїсь особливої шпаргалки не
пригадаю — зазвичай їх якість дуже розчаровує. Кількість неточностей,
помилок, просто непотрібного матеріалу дуже велика — навіть списавши
таку шпаргалку цілком, студент не отримав би п'ятірку. Запам'ятався
тільки випадок, коли на випускному державному іспиті студент-заочник
дуже ніяково намагався використовувати мобільний телефон, за що і
поплатився — з іспиту був вигнаний і залишений на наступний рік.
Користі
від шпаргалок я не бачу ніякої: можливо, вони і сприяють
запам'ятовуванню, але віднімають величезну кількість часу і геть
позбавляють творчості.
2 місце: килимове бомбардування (середній бал — 3,5)
Як
виглядає: неважко здогадатися, що мова йде про всесвітньо відому
«бомбу» — лист паперу із заздалегідь написаними правильними відповідями.
Складність використання полягає лише в необхідності швидко і безболісно
провести підміну листа, а також у тривалому процесі підготовки. Є більш
просунутий варіант — «невидима бомба»: процес її підготовки
відрізняється тим, що писати відповіді потрібно, поклавши на папір ще
один лист і натискуючи на ручку сильніше. В результаті виходить чистий
(на перший погляд) папірець, який під певним кутом показує всю необхідну
інформацію.
Плюси
і мінуси: проста у використанні і дуже сприяє запам'ятовуванню. Але
через популярність шпаргалки ризик попастися дуже великий.
Отець Сергій, викладач семінарії:
Думаю,
що в семінарії шпаргалки використовують не менше, ніж у будь-якому
іншому учбовому закладі. Але я практично їх не відстежую, мені набагато
цікавіше придумувати такі завдання і питання, відповіді на яких
неможливо тупо списати. Тому я настільки лояльний — аж до «можна все».
Це мій особистий підхід — багато викладачів дуже не люблять нечесних
студентів і серйозно їх карають.
Відмінностей між списуванням у
семінарії і на матфаку мало: найпоширеніша шпаргалка — це просто
підручник. Правда, читав у газеті, як на факультеті комп'ютерних наук
хтось застосовував ручку з чорнилом, видимим тільки в ультрафіолетовому
кольорі, але сам чогось запаморочливого не зустрічав. Та і навіщо
вигадувати щось нове, якщо старі і давно перевірені методи дають
відмінний результат?
1 місце: класичні мініатюри (середній бал — 3,8)
Як
виглядає: обписаний вздовж і поперек маленький папірець. Може бути
складена гармошкою, трубочкою, книжечкою, квадратиком, конвертиком і так
далі Має масу різновидів: лист з підручника (для ледачих), папірець на
гумці (при наближенні вчителя рука розтискається і гумка тягне папірець в
рукав), і так далі Ховається в кишеню, долоню, листок із завданням,
внутрішню кишеню піджака та ін. місця.
Плюси і мінуси: як і в
попередньому випадку в ході виготовлення такої шпаргалки знання
укладаються у вас в голові, і часто до використання справа не доходить. А
головний її недолік — у пізнаваності: всі викладачі знають, що це за
шпаргалка, де вона у вас захована і навіть коли ви її дістанете. Крім
того, її дуже легко конфіскувати.
Ольга Борисівна Подорожня, вчитель історії:
Мені
доводилося знаходити найрізноманітніші шпаргалки: починаючи від
примітивних (зошит або підручник на колінах) і закінчуючи ручками,
жуйками, Bluetooth-гарнітурами і крихітними конспектами-саморобками.
Відкрию
секрет — найпростіше списати на першій парті, бажано в крайньому ряду —
вчитель переносить всю увагу на «камчатку» і сподівається виключно на
свідомість тих товаришів, які сидять спереду.
Проте досвідчений
вчитель легко розгледить шпаргалку у будь-якого учня. Деякі мої колеги
закривають на це очі, але я до таких не належу і найчастіше караю: в
основному, ставлю «мінус бал», хоча трапляється, що і відбираю роботи,
але рідко.
 А як у них?
Душанка Райковіч, студентка з Сербії:
Ну
звичайно, у нас теж є подібні штуки. Ти можеш написати інформацію на
руці, на столі, ну, або на папері, але якщо викладач що-небудь помітить,
то поставить погану оцінку і вижене з класу. Отже цей метод небезпечний
і, в принципі, поганий. У Сербії таке називають Pushkica і
використовують дуже рідко. Навіщо? Ми просто хочемо залишатися хорошими
студентами і отримувати знання. В житті це дуже важливо і без цього
просто не прожити.
Семюел Демулін, школяр з Франції:
Так, у
Франції є подібні штуки. Називається це Antiseche і дуже, дуже жорстоко
карається. Тобі забороняється з'являтися в школі 3 дні, так що це метод
для запеклих хуліганів. Проте, шпаргалки неймовірно широко поширені.
Французькі вчителі терпіти цього не можуть, і їм доводиться перед тестом
перевіряти все, починаючи від олівців і закінчуючи партами.
Пропонуємо читачам доповнити статтю своїми винаходами, які не увійшли до рейтингу. Якими шпаргалками користувалися ви?
|
| Категорія: Мої статті | Додав: Nazik (28.02.2012)
|
| Переглядів: 1112
| Рейтинг: 2.0/1 |
|
